голос рідного краю

Потрощили техніку проте не знищили мрії журналістів: історія обласного телеканалу “Погляд” з Бучі

Патреон для допомоги телеканалу «Погляд» тут.

Телеканал “Погляд” у Бучі – медіа, що росло і розвивалося разом з містом. Від маленького медіа він виріс до компанії зі своєю потужною 3Д-студією, сучасними ньюзрумом, технікою, ліцензованим софтом і, головне, – колективом, який працював з любов’ю і радістю. За два тижні усі старання, надбання, все, що було вкладено в роботу колективом, зруйнували російські окупанти. Але їм не вдасться зруйнувати мрії і плани журналістів. Свою місію доносити людям правду, працювати з громадою і для неї вони обов’язково понесуть далі, розповідають у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.

“Вони не прийшли красти, вони прийшли знищити”, – рішуче стверджує Олексій Зіневич, власник телеканалу “Погляд” і інтернет-провайдера “Бест” із Бучі, розповідаючи історію своїх компаній. Його канал був популярним на Київщині, а інтернетом забезпечував Бучу, Ірпінь та Гостомель. Росіяни знищили його бізнес. Тому зараз Олексій слів у телефонній розмові не добирає: “Це – дикуни. Хай вони знищили кабінет директора, потрощили техніку, але навіщо кувалдами розбивати туалети і кухню!?”

Російські окупанти обстріляли ЖК “Континент”, де роміщувалося приміщення бучанського “Погляду”, в перші дні березня. Колона танків, яку потім українські війська знищили на Вокзальній, пройшла повз житловий комплекс і встигла стрельнути по будинку. Після цього співробітники ще зашили фанерою розбиті вікна у телекомпанії, але за кілька днів там була вже руїна.

15 березня росіяни зайшли в приміщення телекомпанії. Останній охоронець, який був у приміщенні, зміг врятуватися і вийти непоміченим 20 числа. Чоловік дістався до наших, під кулями пішки вийшов із міста.

Окупанти почали безжально грабувати і знищувати, ділиться спогадами Олексій Зіневич. Підганяли автівки і вивозили дороге обладнання: камери, режисерську апаратуру, ноутбуки, комп’ютери. Вони розбивали техніку, намагаючись знайти дорогоцінні метали і відеокарти. Повністю знищили 3Д-студію, яку “Погляд” встановив не так давно і якою дуже пишався. Розбили кувалдами меблі, кухню, кабінети – знищували все.

Варварство в “Погляді” тривало два тижні. Російські фашисти грабували увесь ЖК “Континент”. Награбоване вивозили машинами, господарів квартир викидали з вікон, розстрілювали у дворі.

Росіяни встановили свої кабелі та обладнання у телекомпанії, біля “Погляду” стояла машина зв’язку окупантів, вела радіоспостереження.

Журналісти і співробітники “Погляду” встигли врятуватися. Вони виїхали з Бучі, Ірпеня, Гостомеля в перших числах березня. Останні поїхали 12-го. Тепер працюють за кордоном і на заході України. Прихисток бучанцям надав Львівській медіа форум. Він організував шелтер для медійників України.

Під час окупації героїчно боровся інтернет-провайдер. Співробітники і власник “Бесту” Олексій Зіневич власноруч рятували мережі, аби бучанці та ірпінці якнайдовше були з інтернетом. Навіть коли йшли бої, Зіневич і його люди, долаючи страх і ризикуючи власним життям, налагоджували лінії передачі. Вони оперативно відновили мережі, що постраждали від підриву Романівського мосту, і вже під російською окупацією, партизанськими методами в зоні величезної небезпеки відновлювали інтернет, де могли. 25 березня їм довелося рятуватися, аби не потрапити в полон до російських окупантів. На жаль, вийти з окупації змогли не всі – загинув водій компанії, з деякими співробітниками провайдера і досі немає зв’язку, їх доля невідома.

Журналісти “Погляду” і під час боїв, і під час окупації, і після того, як евакуювалися, не припиняли своєї роботи. Втративши ефірне мовлення, працюють над YouTube-каналом, робили по 30 матеріалів щодня, їх відео тепер мають мільйонні перегляди, а кількість підписників зросла із 20 тисяч до 120 тисяч.

Наталя Зіневич, журналістка, історикиня, зараз у Швеції, працює з-за кордону. Каже, що жалкує за архівом телеканалу – “Він увесь загинув: сервери знищені російськими варварами, а накопичувачі, так звані «кишені» з гігабайтами інформації, вкрадені”.

“Зараз нічого немає. Все знищено”, – Олексій Зіневич повернувся в рідне місто відразу після визволення і жахнувся, – “Все доведеться починати з повного нуля”.

Єдина надія на підземні комунікації, їх вдалося врятувати, а це означає, що жителі Бучі, Ірпеня та Гостомеля зможуть отримати інтернет.

Нині журналісти “Погляду” працюють на волонтерських засадах. Усе, що міг, власник виплачував до останнього, після чого залишалося тільки закрити канал. Колектив підтримав Олексія і працює зараз безкоштовно, аби зберегти бучанську телекомпанію. Український “Погляд”.